Згідно з результатами опитування КМІС, українське суспільство починає відновлювати довіру до антикорупційної політики після спаду у 2024 році. На початок жовтня 2025 року 56% українців вважають, що влада дійсно змагається з корупцією, що є позитивним сигналом. Це краще, ніж у 2024 році, коли лише 48% були оптимістично налаштовані. Хоча рівень довіри ще не досяг показників.
За результатами опитування, проведеного інститутом Ipsos серед 1000 громадян Німеччини, виявлено, що прихильники різних політичних партій по-різному оцінюють ризик військового конфлікту з Росією. Близько чверті виборців Union, SPD, Зелених та Лівих вважають війну ймовірною протягом наступних шести місяців. Серед прихильників AfD ймовірність війни бачать 31%, тоді як найбільш збалансовані погляди спостерігаються серед виборців BSW. Жінки.
Опитування, проведене Левада-центром, показало, що близько 40% росіян вважають, що повертаються з фронту російські окупанти стають душевно пошкодженими. Деякі люди сприймають їх як жорстоких та насильницьких, інші вважають, що вони стали байдужими та цинічними після війни. Молодь та люди середнього віку частіше віддалили негативну оцінку військовим. Частина опитаних вважає, що повернення російських солдатів може призвести.
За даними дослідження, виявлено, що все більше білорусів вважають Росію більшою загрозою, ніж США. Жителі Білорусі все частіше відчувають відділення своєї ідентичності від російської. Відношення до російської агресії в Україні також показує розрив у суспільстві. Більшість опитаних вважають себе патріотами і підтримують ідеї патріотизму, пов’язані з білоруською культурою та історією, чесною працею та дотриманням законів..
У США майже 70% громадян підтримують військову допомогу США Україні та посилення санкційного тиску на Росію. Про це свідчать результати опитування Harvard CAPS / Harris poll, збір даних для якого проводили у перші дні жовтня серед понад 2400 зареєстрованих виборців, передає Європейська правда. Серед респондентів на запитання про те, чи мала б адміністрація Трампа далі.
Більшість французів вважають, що президент Емманюель Макрон несе відповідальність за політичну кризу у країні, яка виникла після відставки прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Опитування показали, що 57% респондентів вважають Макрона повністю винним у цій ситуації. Інші відповідальні особи, які були вказані у опитуванні, отримали менше підтримки від громадськості. Ці настрої призвели до закликів до відставки президента та.
Більшість французів вважають, що президент Емманюель Макрон несе відповідальність за відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Результати опитування показали, що 57% опитаних вважають Макрона повністю винним у цій ситуації. Також було вказано, що менше людей вважають винуватцями парламентську більшість або самого Лекорню. Ці настрої призвели до закликів до відставки президента та обговорення його імпічменту в парламенті. Після.
У дослідженні, проведеному Центром Разумкова, виявлено, що українці найбільш позитивно ставляться до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія та інші. Негативне ставлення виявлено до країн, таких як Росія, Білорусь та інші. Польща отримала високий рівень підтримки від українців, а президент Франції Емманюель Макрон став лідером симпатій серед опитаних. Дослідження також включало складання рейтингу політиків та.
Опитування Центру Разумкова показало, що українці дуже позитивно ставляться до президента Франції Емманюеля Макрона – більше 80% опитаних висловилися позитивно. Друге місце в рейтингу посіла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Серед інших європейських політиків високу популярність українці виявили прем’єру Італії, канцлеру Німеччини та прем’єра-міністра Польщі. Президента Туреччини Реджепа Ердогана також оцінили позитивно. Проте американські.
За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують концепцію “стратегічної українізації”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, і єдиний, який здобув підтримку у всіх регіонах та серед усіх мовних груп. Радикальну українізацію підтримують 63% респондентів, а приховану русифікацію –.
