Куп’янщина. Тут тримають оборону воїни Першої бригади оперативного призначення “Буревій” Національної гвардії України. У серпні 2024 року бригаду в терміновому порядку перекинули з Серебрянського лісництва, щоб втримати штурм противника у населеному пункті Піщане, що за 30 кілометрів від Куп’янська. Впродовж 2-х місяців тут тривали важкі бої і вже в листопаді 2024 бійцям бригади “Буревій” вдалося.

Куп’янщина. Тут тримають оборону воїни Першої бригади оперативного призначення “Буревій” Національної гвардії України. У серпні 2024 року бригаду в терміновому порядку перекинули з Серебрянського лісництва, щоб втримати штурм противника у населеному пункті Піщане, що за 30 кілометрів від Куп’янська. Впродовж 2-х місяців тут тривали важкі бої і вже в листопаді 2024 бійцям бригади “Буревій” вдалося.

Куп’янщина. Тут тримають оборону воїни Першої бригади оперативного призначення “Буревій” Національної гвардії України. У серпні 2024 року бригаду в терміновому порядку перекинули з Серебрянського лісництва, щоб втримати штурм противника у населеному пункті Піщане, що за 30 кілометрів від Куп’янська. Впродовж 2-х місяців тут тривали важкі бої і вже в листопаді 2024 бійцям бригади “Буревій” вдалося.

Куп’янщина. Тут тримають оборону воїни Першої бригади оперативного призначення “Буревій” Національної гвардії України. У серпні 2024 року бригаду в терміновому порядку перекинули з Серебрянського лісництва, щоб втримати штурм противника у населеному пункті Піщане, що за 30 кілометрів від Куп’янська. Впродовж 2-х місяців тут тривали важкі бої і вже в листопаді 2024 бійцям бригади “Буревій” вдалося.

Гвардієць Владислав Каретник, який провів у полоні три роки.

У 2024 році 213 військовослужбовців Національної гвардії України отримали житло від держави. Ще 30 гвардійців – Героїв України та членів родин загиблих Героїв отримали квартири у межах ініціативи Президента України з підтримки військових і посилення соціального захисту захисників. У Національній гвардії також активно ведеться робота з будівництва службових квартир і гуртожитків сімейного типу. Це частина.

Розповідь Владислав про музику, яка стала його опорою, способом триматися та не втрачати себе.

«Я багато ходжу бо я в цих посадках вже місцевий. Більше з хлопців ніхто між позиціями не ходить», – говорить «Жига», боєць батальйону «Хорив». Він обходить посадки в пошуках мін, які можуть зашкодити техніці та іншим бійцям піхоти. До чергувань на «нулі» він ставиться буденно: «З часом звикаєш, це як поїхати у відрядження чи просто.

“Почав спочатку вигадувати мотив, я його запам’ятав і потім я просто сказав фразу а я загадав, коли гуляли ми. І одразу зрозумів, що цю пісню я хочу присвятити своїй мамі”, – розповів Владислав Каретник. Повне інтерв’ю можна переглянути тут –

Пісня, написана у полоні, стала його голосом, його силою, його молитвою. 🎥 Дивіться повне інтерв’ю на нашому YouTube-каналі