В Україні створено правову базу, що дає можливість державі залучати приватні компанії до побудови національної системи кіберзахисту. Бізнес може на договірних умовах навчати держслужбовців та військовослужбовців, будувати системи захисту для державних органів та критичної інфраструктури, оцінювати їх надійність та реагувати на кіберінциденти галузевого чи державного рівня, як приватні команди реагування. Про це на організованому Diia.City.

Сьогодні, 27 березня, вперше офіційно відзначається День Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ), історія діяльності якого налічує сім років. Відповідний наказ Адміністрації Держспецзв’язку був підписаний наприкінці 2025 року. Це – день вшанування фахівців, які є складовою «мозкового центру» телекомунікаційного фронту України та в умовах повномасштабної війни забезпечують безперебійний зв’язок для держави в.

У межах воркшопу «Стан та концепція розвитку сфер захисту інформації та кіберзахисту» фахівці ключових департаментів Держспецзв’язку дають роз’яснення з найважливіших питань щодо захисту державних інформаційних ресурсів. У цьому відео: ✔️про перехід від КСЗІ до ризик-орієнтованого підходу – моделі Risk Management Framework (RMF): переваги, нормативна база, рекомендації власникам ІКС тощо; ✔️посилення кіберзахисту: зміни в законодавстві, розроблення.

Пріоритетом Держспецзв’язку є формування прозорих умов та вимог до розроблення і впровадження в Україні засобів криптографічного та технічного захисту інформації з орієнтацією на національного виробника. Ми глибоко переконані, що державна таємниця та державні інформаційні ресурси повинні захищатися українськими технологіями, які оцінені за кращими міжнародними стандартами. На цьому було наголошено під час воркшопу «Стан та концепція.

У березні Держспецзв’язку провела воркшоп «Стан та концепція розвитку сфер захисту інформації та кіберзахисту» для представників державних органів та фахівців у сфері кібербезпеки, під час якого фахівці Служби проаналізували поточний стан захищеності державних і критично важливих інформаційних ресурсів, виявлення системних недоліків та надали методичні рекомендації для посилення спроможностей у сфері кіберзахисту. Хто не мав змоги.

Навесні минулого року було ухвалено Закон № 4336-IX, який заклав оновлений фундамент національної системи кібербезпеки. Ухвалення цього документа стало стратегічною відповіддю на глобальні виклики та кардинальні зміни в безпековому ландшафті. Для повної реалізації норм Закону було ухвалено понад два десятки підзаконних актів – постанов Уряду, наказів Адміністрації Держспецзв’язку – які деталізують та впроваджують його положення.

Заступник директора Департаменту захисту критичної інфраструктури Держспецзв’язку Олег Мамка під час Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 розповів про пріоритетні напрями роботи Служби щодо забезпечення захисту (стійкості) критичної інфраструктури. ✅Україна має імплементувати Директиву CER – Директиву Європейського парламенту і Ради ЄС 2022/2557, внаслідок чого наша країна повинна буде перейти від захисту об’єктів критичної інфраструктури до.

Новий підхід до захисту інформаційно-комунікаційних систем – Offence Death Cycle – представив під час сесії «Війна на основі штучного інтелекту: захист автономних систем та високоточної зброї» в межах Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 помічник Голови Держспецзв’язку Володимир Стиран. Головна ідея – перехід від реактивних методів реагування до активного руйнування планів агресора. Дивіться повний виступ.

У межах Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 (KISRF) відбулася панельна дискусія «Архітектура довіри: Захист критично важливих ланцюгів постачання», у якій взяв участь т. в. о. директора Департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитро Пахольченко. Зокрема, він розповів нові чіткі вимоги щодо запровадження заходів безпеки постачальниками товарів і послуг для держсектору та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, розроблені відповідно.

Голова Держспецзв’язку Олександр Потій під час Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 акцентував на головних компонентах, які потрібно розвивати для забезпечення стійкості держави – посилення міжнародної співпраці, нарощування спроможностей, посилення координації. Дивіться та дізнавайтеся: ▪️про важливість взаємодії, обмін досвідом з міжнародними партнерами; ▪️про зміни в законодавстві, які дозволяють розбудовувати нову технологічну систему кіберзахисту; ▪️про впровадження.